ЗВЕРНЕННЯ 

шанувальників творчості Тараса Григоровича Шевченка до освітян, покликаних берегти джерела національної культури, дбати про становлення й саморозвиток шкільної молоді                                                                                                             Шановні друзі, колеги різних поколінь, чия щоденна праця                                   слугувала й продовжує слугувати народу України, носії                                               національних й  загальнолюдських цінностей!                                                                                                                                                 09 березня 2014 року широкі кола громадськості України й світу відзначатимуть 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – українського велетня у царстві людської культури. До цієї хвилюючої, надзвичайно важливої, відповідальної події долучимося й ми з вами. Від нас залежить, наскільки міцно, щиро, відверто, оптимістично-впевнено зберігатимемо для себе й майбутніх поколінь спадщину Тараса Шевченка – гордого, свідомого українця, який жив без хитрощів, лукавства, за жодних випробувань долі не зрікаючись любові до України!  

     Громадянами омріяної Тарасом держави є ми з вами, наші учні, котрим передаємо слово Кобзаря, залучаємо до читання й сучасного осмислення його літературно-мистецької спадщини.                                                                        Готуючись до ювілейної дати, можна зробити набагато більше, ніж нам здається. Недаремно ж роковини від дня народження Тараса Шевченка припадають на весну, коли природа пробуджується до життя, спонукає до благородних вчинків! Отож, ми й наші учні можуть стати садівниками вишневого саду на честь 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, Генія, Пророка, Апостола духу.                                

Піднімімо завісу віків! Вишиймо рушник Шевченкової долі вишневим цвітом на шкільних подвір’ях! Посадімо обов’язково найкращого сорту вишневе деревце! І це Святе Дерево Знань забуяє чудодійною силою аромату вишневого садка!  Догляньмо свій сад, який стане оберегом вічності! Не втрачаймо можливості докласти не так уже й багато зусиль до хоча б часткового здійснення мрії поета:

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

............................................